Бог — i ми
Бог — це зовсiм не лiтаючий невидимий чоловiчок, як Його представляють у примiтивних релiгiйних сектах. Бог — це Всесвiтнiй Океан Свiдомостi. Якi Його розмiри? Ми можемо уявити собi "свiтловий рiк"? Це — астрономiчна одиниця вимiру космiчного простору, вiдстань, яку проходить промiнь свiтла за один земний рiк. Астрономи знайшли об'єкти у всесвiтi, віддалені вiд Землi на мiльярди свiтлових рокiв. Але Бог — ще бiльше. Тому що всесвiт нескiнченний. Вiн — нескiнченно великий.
І як не здається нам великою наша планета, коли ми, стомленi, йдемо чи їдемо по її поверхнi чи ж летимо навколо неї, — але ця планета насправдi незначно мала в порiвняннi з величчю Океану Свiдомостi Бога.
Земля — це лише один з безлiчi мiльярдiв острiвцiв матерiї, створених Ним у товщi Океану. На Землi, як i на багатьох iнших планетах всесвiту, сформувалися умови, придатнi для життя й еволюцiї органiчних тіл. У тiлах рослин, тварин i людей — i вiдбувається розвиток Всесвiтньої Свiдомостi. Ми — кожний з нас, людей, — частка, згусточок енергiї свiдомостi, що пройшов у своєму iндивiдуальному минулому розвиток у рослинних, тваринних i потiм людських тiлах, а зараз зобов'язаний на нинiшньої, людської, стадiї робити активнi зусилля по самовдосконаленню.
Ми повиннi постаратися зробити себе такими, щоб стати гiдними i змогти пiрнути в Обитель Творця i злитися з Ним. Тодi ми знайдемо кiнцевий Спокiй у Найвищому Блаженствi Вiчного Злиття з Ним, Буття Ним.
Цю мету постiйно знову i знову нагадує нам Вiн, утiлюючи частки Себе в людськi тiла Аватарів (Месiй, Христів). Але люди здебiльшого виявляються нездатними осмислити й удержати в пам'ятi цю Iстину, вони увесь час норовлять забути, спотворити, зiпсувати Навчання Бога, що посилається для нас. Так формуються рiзнi релiгiйнi секти. [7,16,34].
... Існування кожного матерiального "острiвця"-планети в нескiнченному Океанi Бога має свою визначену тривалiсть. Потiм для нього настає "кiнець свiту". Тi свiдомостi (душi), що не встигають досягти Злиття з Ним чи хоча б упритул наблизитися до Нього, — знищуються, руйнуються. Ті, що ж досягли Злиття, збагачують Його собою, цiлком виконавши свiй сенс життя, реалiзувавши свою любов до Нього в Злиттi з Ним.
