Володимир Антонов
Бхакті-йога
(лісова лекція до фільму)
Принцип бхакті, тобтолюбові-відданості до Творця, був уперше проголошений Крішною через Бхагавадгіту.
Крішна, зокрема, говорив:
11:54. ... Лише Любові дано споглядати Мене в Моїй таємній Суті і злитися зі Мною!
13:10-11. … Непохитна і чиста любов до Мене… — все це визнано істинним!
9:27. Чого б ти не робив, що б ти не їв, чого б не приносив ужертву або в дарунок, який би подвиг не здійснював... — роби все це заради Мене!
12:14. ... Хто прагне до єднаннязі Мною, хто рішуче осягає Атман, присвятивши Мені розум і свідомість, — є учнем, який любить Мене, а тому дорогий Мені!
12:20. ... Усі..., для кого Я — Найвища Мета, — ... дорогі Мені понад усе!
Кожному з тих, хто вже просунувся на духовному Шляху, зрозуміло, що без любові, без закоханості у Творця — неможливе досягнення Вищої Мети: прямого пізнання Бога в аспекті Творця й Злиття з Ним.
Адже саме емоції любові зближують і поєднують свідомості — як «звичайних» людей, так і тих Досконалих, Котрі вже перебувають в Обителі Творця.
Подібно до цього, одне із завдань кожного духовного шукача полягає в тому, щоб розвинути в собі ту любов-прагнення до Творця, що притягне його або її в Обійми Головного Коханого, змусивши відкинути всі свої «земні» прихильності, всі свої вади, — аби залишилися тільки Він і віддане служіння Йому.
Саме так і досягається зникнення себе — у Ньому. Потім такий Досконалий вже діє, але діє з Нього, допомагаючи тим, хто покищо не досяг Вищої Мети.
Усі, хто досяг повноти Досконалості, були якраз Бхактами Творця! Іншої можливості пізнання Його і дій із Нього — не існує!
Але як навчитися такої любові?
… Щоб відповісти на це запитання, треба з'ясувати, як саме в нас утворюються емоції любові?
Якби хтось зараз намагався б стверджувати, що емоції продукуються головним мозком, — це означало б, що він чи вона взагалі не розуміється на любові!
Тому що емоції народжуються в спеціалізованих біоенергетичних структурах: насамперед — у чакрах.
Так, емоції захоплення красою, гармонійністю тих чи інших ситуацій (наприклад: збулася мрія!) виникають у шийній чакрі вішудхі.
Огидні емоції тривоги, роздратування, злості, очікування чогось неприємного (як наприклад, у студентів перед кожним іспитом) це є продукція неналагодженої чакри маніпури, розташованої в області «сонячного сплетення».
Сексуальні емоції народжуються в чакрі свадхістані — в нижній частині живота.
Відчуття впевненості, стійкості — це результат наповненості енергією чакри муладхари.
А от емоції любові народжуються в духовному серці, щопочинає своє зростання в чакрі анахаті, яка заповнює собою усю грудну клітину коли вона розвинена.
Бог — в аспектах Творця (або Споконвічної Свідомості), Святого Духа (чи Брахмана), Месії (чи Аватара) — це є НАЙТОНШІ стани, НАЙТОНШІ прояви у межах Абсолюту. Тож для того, аби пізнати Його, аби сприймати Його з тією ж ясністю, як ми сприймаємо тіла одне одного, треба саме стоншувати себе яксвідомість. Іншої можливості нема.
Ось для чого Бог пропонує нампозбутися навіть здатності входити в грубі емоційні стани і, навпаки,рекомендує всіляко культивувати в собі стани тонкі і надтонкі!
Адже емоції — це саменаші стани як свідомостей. І, щоб наблизитися за своїмстаном до Божественних станів, — ми повинні саме привчати себе до них.
Зокрема, треба пам'ятати, що, розлучившись наприкінці втілення зі своїм матеріальним тілом, ми продовжуємо жити самев тому стані свідомості, до якого привчили себе при житті в ньому.
Так, люди, які привчилисебе до емоційної грубості, — так і продовжують жити вцьому стані серед собі подібних.
Люди, котрі звикли жити на Землі в тонких, ніжних, гармонійних станах — стануть мешканцями раю.
А ті, хто привчив себе до Божественної витонченості, і ті, хто навчився зливатися з Богомв аспектах Святого Духа або Творця, — залишаються у Злитті з Ними.
Стоншенню свідомості можна вчитися кількома способами.
Серед них є такий — цілком екзотеричний, тобто звичайний, зовнішній, природний — як сексуальна любов та тільки не «з випадковими партнерами», а з представниками своєї гуни, тобто, відповідного рівня духовної продвинутості; «змішування гун» засуджується Богом.
А ще — розвиток у собі ніжної любові-турботи щодо дітей.
Звернімо увагу на те, яке велике значення цьому надавав Ісус Христос. Візьмемо хоча б такі заповіді Нового Завіту:
«Заповідь Нову даю вам: Любіть один одного!..» (Ів 13:34).
«А найперше з-поміж усього, майте щиру любов один до одного...» (1 Петра 4:8).
«Будемо любити один одного, тому що любов од Бога, і кожний, хто любить, народжений від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не спізнав Бога, тому що Бог Є Любов...» (1 Ів 4: 7-8).
«Ми також маємо любити один одного!... Якщо ми любимо один одного, то Бог в нас перебуває, і любов Його досконала є в нас.» (1 Ів 4:11-12).
«Бог є Любов, і той, хто перебуває в любові, перебуває в Богові, і Бог у ньому» (1 Ів 4:16).
«Не залишайтеся боржниками нікому і ні в чому, окрім… любові» (Рим 13:8).
«Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, що проклинають вас, добродійте ненависникам вашим і моліться за тих, що несправедливо свідчать проти вас і гонять вас…» (Мт 5:44).
«… Бо коли ви любите люблячих вас, то яка вам нагорода?» (Мт 5:46).
«Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той іще в пітьмі» (1 Ів 2:9).
«Любов нехай буде невдавана! Відвертайтеся од зла, приставайте до добра!» (Рим 12:9).
«Будьте братолюбні один до одного з ніжністю!...» (Рим 12:10).
Ісус також демонстрував учням Свою ніжність до Марії Магдалини, показуючи цим, що такі емоції і такі форми поведінки вітаються Богом.
Наголошую, що в сексуальному аспекті взаємин між людьми цінними є саме емоції ніжності, ласки, турботи про кохану або коханого.
Дуже багато щодо цього нам може датий спілкування з ніжною красою живої природи — під час світанків, при вечірніх зорях і тоді, коли сонце заходить.
Треба по-справжньому навчитися щиро любити спочатку все краще в Творінні, потім усе Творіння в цілому, і от тільки тоді, коли полюбимоТворіння, ми зможемо полюбити й Творця!
І всім тепер повинно стати зрозумілим, що неможливо говорити про розвинуту любов у тій людині, яка дозволяє собі задовольняти свою обжерливість стравами, приготовленими з тіл убитих тварин!
Можуть значну користь принести твори мистецтва — такі, як відповідні фільми, фотографії, картини, музика, хореографія.
Існують також розроблені саме в релігійних об'єднаннях прийоми розвитку емоцій любові, спрямованої безпосередньо до Бога.
Це, наприклад, розроблені католицизмі схеми подяки Ісусу за подвиг Його земного життя, співчуття Йому у зв'язку з Його мученицькою смертю на хресті.
Або — деякі православні пісні.
Або — медитації, спрямовані на розвиток екзальтованої любові до Бога, що практикуються в деяких протестантських церквах.
Або — бхаджани: тобто короткі і багаторазово повторювані в піснях медитативні формули, мета яких — закарбувати в свідомостях учасників стани поваги, подяки Богові, а також — прагнення позбутися пороків, розвивати в собі позитивні якості.
Серед бхаджанів можна виділити запропоновану Божественним Чайтанією махамантру, що прославляє Творця Вчення бхакті-йоги — Крішну. Вона така:
Харе Крішна, харе Крішна,
Крішна, Крішна — харе, харе!
Харе Рама, харе Рама,
Рама, Рама — харе, харе!
Значення її таке: Слава Крішні, слава Всюдисущому! (Рама означає Всюдисущий).
Чайтанія розповідав нам, що Він особисто приходить задля надання духовної допомоги до тих, хто практикує махамантру.
Під власний спів махамантри або під прослуховування її запису можна танцювати. Чайтанія, зокрема, Сам завжди плавно, гармонійно, ніжно танцює під її звучання, коли приходить до втілених бхакт.
Прекрасні бхаджани також особисто виконує Аватар нашого часу Сатья Саї. Він особисто благословив нас включити їх у наш фільм Саттва; їх можна прослухати, зокрема й там.
… Але дуже важливо, що існує можливість радикально прискорити набуття розглянутих якостей через пряме стимулювання розвитку в собі органа емоційної любові — духовного серця. Це робиться спеціальними езотеричними прийомами.
Одним із них є «Ісусова молитва» — спроба закликати Ісуса в своє духовне серце: «Ісусе! Ісусе! Ісусе!…» Так ми можемо запросити Ісуса ввійти ззаду у власну чакру анахату. Існують також інші формули «Ісусової молитви», але уcі вони менш вдалі. Цей прийом духовної роботи став центральним в езотеричному напрямі, що одержав назву ісіхазм.
Саме слово ісіхазм походить від грецького ісіхія — тобто внутрішня тиша, внутрішній спокій. Під цим терміном слід розуміти набуття сталого спокою розуму, який є необхідною основою для медитативної роботи.
Методологічні розробки нашої Школи дозволили створити повне розуміння механізмів як «розкриття» духовного серця, так і набуття ісіхії. І це дозволяє гідним шукачам освоюватиці прийоми швидко, чітко, впевнено — щоб потім просуватися далі.
А що далі?
Далі треба саме ростити себе як духовне серце, яке щоразу стає все тоншим і тоншим, — аби бути здатними безпосередньо сприймати Бога спочатку в аспекті Святого Духа.
Досягши достатніх розмірів, що незрівнянно перевершують розміри фізичного тіла, така свідомість набуває здатності до активного переміщення в багатомірному вселенському просторі за допомогою своїх нематеріальних рук, що виходять із духовного серця і єдиносущих йому. Цими руками ми відтепер можемо обіймати наших Божественних Учителів — так само, як ми можемо це робити знашими найулюбленішими втіленими людьми.
Божественні Вчителі поступово стають настільки ж легко сприйманими, як і втілені люди…
І тоді Вони поведуть Своїх улюблених учнів у Свою Обитель, в Обитель Творця. Як це відбувається — ми обговорювали вже в інших наших бесідах і книгах.
